Цікаве читання на канікулах

Добрий день, мої любі діти батьки !

Нагадую про правила користування гаджетами та інтернетом.

         Вочевидь, уявити сучасну людину без комп’ютера чи смартфона просто неможливо. Застосування цифрових пристроїв дозволяє зекономити час, спростити рутинні операції тощо. Відмовитися від медіа-гаджетів повністю не вдасться – легше дозувати час, проведений  біля екрану та пам’ятати про небезпеку в інтернеті.

Діти та гаджети. У чому небезпека?

Смартфон, планшет, комп'ютер, телевізор – все це є невід'ємною частиною сучасного дитинства.

Батьки використовують гаджети, як відволікаючий, заспокійливий, розвиваючий пристрій для малюка. Не дивно, що в рік малюк віртуозно користується такими вже рідними гаджетами. Чим старше стає дитина, тим більше часу вона проводить за моніторами сучасних пристроїв.

Тож добре це чи погано?

Використання гаджетів дає можливість раннього навчання, доступу до соціальних зв’язків і використання актуальних знань та ідей; розширює кругозір та надає нові знайомства та контакти.

Діти та гаджети. У чому небезпека?

Проте, немотивоване використовування таких дієвих методів сприяє виникненню негативних наслідків, як наприклад:

• час перебування у віртуальному світі з роками збільшується, що може призвести до ігроманії, залежності від соціальних мереж;
• втрата навику спілкування з однолітками, рідними та проблеми з комунікацією в реальному житті;
• ризик розвитку ожиріння, викривлення постави за рахунок відсутності активних фізичних навантажень;
• порушення  сну, розвиток депресивних, агресивних станів;
• зниження концентрації уваги, погіршення здібностей до навчання;
• ризики отримання небезпечної інформації (контент зі сценами жорстокості та насилля, порнографічного характеру, пропаганди куріння чи алкоголізму).

Радимо вам слідкувати за тим, скільки часу проводить ваша дитина за смартфоном/комп’ютером.

~ до 5 років — 1 години на день цілком достатньо;

~ підліток — 2 годин;

~  до 2 років небажано користуватися гаджетами.

Навчайте дітей фільтрувати інформацію та дотримуватися правил безпеки у спілкуванні онлайн. І нагадуйте про те, що життя поза смартфоном також цікаве. 

А особливо цікаве заняття - це читання.

             Виявляється, читання для першокласників може бути простим і приємним заняттям. Досить приділяти 20 хвилин на день розвитку цієї навички. Ці тексти стануть вам у нагоді, для повсякденного читання  вдома.

Пропоную цікаві тексти для читання. Відгуки від прочитаного намалювати у "Щоденнику вражень" та надіслати у групу класу в Вайбері.

Ведмідь і мишка

Спіймав ведмідь якось у своєму барлозі бешкетницю мишку.

Почала мишка просити ведмедя:

- Відпусти мене . . . І я тобі колись у пригоді стану.

Посміявся ведмідь з тої помічниці і відпустив мишку.

Ось одного разу заплутався ведмідь у мисливських тенетах. Рвався,

рвався – ніяк не виплутається. Тут прибігла мишка, перегризла петлю і допомогла ведмедеві визволитися.

1. Де спіймав ведмідь мишку?

2. Що мишка пообіцяла ведмедеві?

3. Як мишка допомогла ведмедеві?

Хитрий Хомка

Купила бабуся внукам хом’яка. Біленький, тепленький, з червоними очицями. Ротик – наче бантик. І такий уже спритний! Діти назвали його Хомкою.

Взялися хлоп’ята годувати Хомку. Гриз він сухарі, морквину, бурячок. Щоки в нього роздулися. З’їв усе і кудись зник. Так було кілька разів.

Одного разу Юрко хотів узути свої гумові чобітки. А там чималий запас їжі. Замість нірки Хомка чобіток пристосував.

1. Кого діти назвали Хомкою?

2. Де ховав Хомка запас їжі?

Сніжинка

З неба летіла на землю сніжинка. Вона була легка, ніжна, прозора, мов пушинка. І красива мов зірка.

На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає сніжинка. Хлопчик думав: ось впаде комусь під ноги і її затопчуть.

Ні, не треба падати сніжинці на землю. Не треба її затоптувати. Хлопчик простяг долоню. Він захотів приголубити сніжинку. А вона впала на теплу, добру руку хлопчика й розтанула.

Хлопчик із жалем дивився на руку. На долоні блищала крапелька, мов сльозинка.

1. Яку пору року описано в оповіданні?

2. Що падало з неба на землю?

3. Який вигляд мала сніжинка?

4. Чому хлопчик хотів врятувати сніжинку?

5. Що сталося зі сніжинкою на його долоні?

Все в лісі співає

Весною ми пішли до лісу. Зійшло сонце. Подихнув вітерець. Всі дерева заспівали. Кожне співало свою пісню. Берізка співала ніжну пісню. Хотілося підбігти під білокору красуню і обійняти її. Дуб співав мужню пісню. Ми слухали її, і нам хотілося бути сильними. Верба співала над ставком задумливу пісню. Вона нагадувала про осінь.

Ось такі пісні ми почули в лісі.

1. Яку пісню співало кожне дерево?

Криничка

У лузі – криничка. Вона тут давно – давно. Хто її викопав – невідомо. Над криничкою верба нахилилася. На гілці глиняний кухлик висить. Не минають люди криничку. Верба подає їм кухлика, а криничка пригощає водицею. Чистою, прохолодною, на лугових травах настояною. Усіх щедро напуває криничка: і трактористів, і пастухів, і перехожих. А води в ній не меншає.

1. Чим пригощає криничка перехожих?

Як бджілка знаходить квітку конвалії

Вилетіла з вулика бджілка. Літає над пасікою й дослухається. Чує, десь далеко-далеко дзвенять голосні дзвіночки. Летить бджілка на музику дзвіночків. Прилітає до лісу. А то дзвонять квіти конвалії. Кожна квітка-маленький срібний дзвіночок. У середині – золотий молоточок. Б’є молоточок по сріблу – лунає  дзвін – аж до пасіки лине. Ото так конвалія кличе бджілку. Прилітає бджілка, збирає з квітки пилок та й каже: - Дякую, квітко . ..

А квітка мовчить. Вона лише зніяковіло опускає голівку.

1. Де живе бджілка?

2. Куди дзвін привів бджілку?

3. Чому видзвонювали лісові конвалії?

4. Що збирала бджілка з конвалії?

Сиві волосинки

Два тижні маленька Олеся тяжко хворіла. Їй було так тяжко, що кожної хвилини дівчинка могла померти.

Від її постелі ні на мить не відходила мама.

Коли небезпека минула і Олесі стало легше, мама лягла поруч з донькою й заснула.

Прокинулась мама, Олеся й запитує її:

- Мамо, чому це в косах твоїх багато срібних волосинок?

- Горе посріблило, - відповіла мама.

- Матусю, - сказала Олеся, - яку ж тобі радість принести, щоб не стало цих срібних волосинок?

1. Що сталося з Олесею?

2. Хто піклувався про неї?

3. Про що запитала Олеся маму?

Наш рід

Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, чорнобривці, сині волошки. Навіть качечку вишила.

- Що це буде, нене? – питає Андрійко.

- Українська святкова сорочка для тебе.

- Чому українська? – допитується Андрійко.

- Бо вишиваю такі квіти, які ростуть на нашій землі. А земля наша зветься Україною. А ти маленький українець.

- А ти, мамо? - І я українка, і татко, й бабуся, й дідусь. Ми українського роду і любимо нашу землю, нашу мову, наші квіти. Україна – як наша рідна хата.

1. Які квіти вишивала мама на полотні?

2. Чому сорочка називається українською?

3. Як називається наша земля?

Як котові соромно стало

Вийшов кіт на поріг. Мружиться від ясного сонечка. Раптом чує – горобці зацвірінькали. Принишк кіт, насторожився. Тихенько почав пробиратися до паркана. А там сидять горобці.

Підповз аж до паркана та як стрибне. Хотів горобця схопити. А горобчик – пурх та й утік. Кіт перелетів через паркан та в калюжу й упав. Вискочив мокрий, брудний.

Іде кіт додому. Соромно йому. А горобці позліталися з усього подвір’я, літають над невдахою й цвірінькають. То вони сміються з кота.

1. Хто сидів на паркані?

2. Чому кіт упав у калюжу?

3. Куди подався мокрий кіт?

4. Який у нього був настрій?

Липа

Біля нашого двору зацвіла липа. Квітки липи жовті – жовті і дуже пахучі. Раді бджоли цій порі. Адже стара кучерява липа виділяє нектару не менше, ніж гектар гречки. А ще липа допомагає людям позбавитися застуди. Хто п’є чай із завареним сушеним липовим цвітом,той дуже зміцнює своє здоров’я. Ми всі доглядаємо липу.

1.  Чим корисний липовий цвіт?

Для розвитку логічного мислення : Унікальна логічна гра "ТАНГРАМ"

ТАНГРАМ - давня китайська головоломка. Одна з її китайських назв («Чи-Чао-Тю») у перекладі означає «хитромудрий візерунок із 7 частин».

Для цієї гри зазвичай використовують квадрат, розрі­заний певним чином на 7 частин, із цих частин скла­дають різні фігурки (людей, тварин, букви, цифри тощо). Частини танграма не повинні пере­кривати одна одну.

В інтернеті є варіанти компьютерної гри "Танграм"

Рекомендую. Дуже цікаво. Тільки не більше 20 хвилин!