Вчимо осінні зміни у природі.
Читаємо і розвиваємо мовлення.

Пішов якось їжак по гриби, щоб діточок нагодувати. Зима попереду довга, без припасів – ніяк не можна.

Багато грибів набрав, усім їжачкам вистачить, ще й друзів є можливість пригостити.

А Микита й Денис теж вирішили по гриби до лісу піти. Та от тільки всі гриби кудись поділися, під листочками та під гілками сховалися.

Раптом бачать хлопці під деревом невеличкий горбок, а на ньому грибів – видимо й невидимо! І білі, і підберезовики, і маслюки!

От хлопці зраділи! Кинулися до чудового горбочка.

А той раптом скочив на ніжки та як дремене.

От хлопці здивувались! Ще не доводилося їм живих грибів бачити!

А їжак з грибами додому прибіг, усіх їжачків нагодував, ще й на зиму вистачило!

 Українська мова буква А, Звук А.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ, ФАКТИ ДУМКИ.
Математика: склад числа 3 , порівняння чисел( Щоб порівняти два числа, дивимось на перше число), сусіди чисел, рахунок порядковий, кількісний.

РОЗПОЧАВСЯ НОВИЙ ТИЖДЕНЬ " ОСІНЬ"

Вчимо нові слова: червоний, багряний,вирій,бабине літо, урожай.

Вересень, жовтень, листопад- повторіть місяці!!!
Читали у класі...

Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ
Дід Осінник

У темному лісі живе дід Осінник. Спить на сухому листі, сторожко прислухається до пташиного співу. Як тільки почує сумну журавлину пісню — курли-курли — підводиться й каже:

— Прийшла моя година. Відлітають до теплого краю журавлі. Виходить з лісу дід Осінник — сірий, у сивому дощовику. Де пройде, там листя жовтіє й опадає на землю. Виходить на узлісся, прихиляється до дуба й тихо-тихо щось мугиче.

Це не пісня, а осінній вітер... Коли дід співає, його борода росте, розвівається за вітром. Ось вона вже простяглася луками. Посіріли луки

— Осінній туман, — кажуть люди.

І не здогадуються, що це ж, борода діда Осінника.
З математики продовжували рахувати до 10.
Називати сусідів числа ( попереднє, наступне)
Склад числа 3

2  і 1
1  і 2
1 1 1

                Повторити з дітками!!!!!

Голосних звуків шість:

голосні

[і], [и], [е], [у], [о], [а]

В українській мові 32 приголосних звука:

приголосні

[б], [п], [д], [д' ], [т], [т' ], [ґ ], [к], [ф], [ж], [з], [з' ], [ш], [с], [с' ], [г], [х], [дж], [дз], [дз' ], [ч], [ц], [ц' ], [в], [й], [м], [н], [н' ], [л], [л' ], [р], [р' ]

Букви в алфавіті мають такі назви:

Аа аБб бе Вв ве Гг ге Ґґ ґе Дд де Ее е Єє йе Жж же Зз зе Ии и

Іі іЇї йі Йй й(йот) Кк ка Лл ел Мм ем Нн ен Оо о Пп пе Рр ер Сс ес

Тт теУу у Фф еф Хх ха Цц це Чч че Шш ша Щщ ща Ьь м'який знак Юю йу Яя й

Букви я, ю,є можуть позначати як один, так і два звуки. Два звуки я, ю, є позначають лише у трьох випадках:

1. Коли вони стоять на початку слова: слово «яблуко» транскрибується наступним чином - [йáблуко]; Єреван – [йеревáн].

2. Два звуки я, ю, є позначають всередині слова після голосного: маяк – [майáк], Аюдаг – [айудáг].

3. Після апострофа і м'якого знака я, ю, є також позначають два звуки: здоров'я – [здорóвйа], Мольєр – [мол'йéр]

Гарних вихідних"""""


ПОЧИТАЙТЕ З ДІТКАМИ!!!!!

ВЕДМІДЬ І ПАВУЧОК Одного разу після довгої мандрівки по лісу Ведмідь заліз у свій барліг і глибоко заснув. А коли прокинувся, то побачив, що по його лапі лізе Павучок.
— Що це ти собі надумав? По мені, Ведмедеві, лазити?! —роздратовано пробурмотів Ведмідь.
Розсердився на Павучка і хотів був його вбити.
Що міг вдіяти маленький Павучок проти такого велетня?
— Простіть мені, вуйку! Я більше не буду,— почав благати Павучок Ведмедя.— Відпустіть мене, я вам ще в пригоді стану.
— Чим же ти, дрібнота, можеш мені послужити?— здивувався старий Ведмідь.— Яка з тебе поміч?
Але все-таки пожалів маленького і відпустив його.
Через деякий час у ліс прийшли мисливці.
Ходять, блукають у лісній гущавині то в один бік, то в другий, а дичини так і нема. Хотіли вже додому повертатися, але несподівано натрапили на сліди Ведмедя і почали за ним ганятись. Бідний Ведмідь не знав, куди подітися, щоб урятуватись від мисливців. Ось-ось виб’ється із сил, як раптом угледів під величезною скелею яму і скочив туди. Павучок це бачив і одразу про все здогадався. Побіг скоренько до тої ями і швидко обснував її густою павутиною. Потім став чекати, що буде далі.   Посидів трохи,  аж  тут   біжать   мисливці. Прибігли і стали неподалік від скелі.
— А може, наш бурмило заліз у он ту яму, що під скелею,— сказав один з мисливців.
— Туди він не міг залізти,— озвався другий мисливець.— Хіба  ти  не   бачиш — там   повно   павутиння. Якби Ведмідь заліз туди, то павутиння порвав би. Хіба не так?
— Це правда!— підтвердили інші мисливці.
Постояли, покрутились та й пішли далі шукати.
А старий бурмило сидить собі тихесенько у тій ямі і від страху ні живий ні мертвий. Так налякався, бідолаха, так перепудився, що не смів навіть поворухнутись. І сидів там довго-довго.
А коли вже набридло сидіти, то вирішив визирнути і подивитись, чи нема якої небезпеки.
Лізе Ведмідь з тої ями і очам своїм не вірить — яма посновану густим павутинням, а Павучок гойдається на ній і сміється.
— Бачите, вуйку!— озвався Павучок до Ведмедя.— Якби не моє павутиння, то вас уже давно не було б на світі. Ви мене тоді пожаліли, то і я вас пожалів. Як кажуть: «Старе добро не забувається».
— Щиро тобі дякую, Павуче, що ти врятував мене від смерті,—відповів зі сльозами на очах старий Ведмідь.
Відтоді Ведмідь ставиться до Павучка з великою повагою і вдячністю.

            Їжачкові запаси на зиму

Прийшла осінь. Поспіли дари природи: на деревах

 дозріли фрукти, на городах — овочі. Дні стали короткими

 й холодними. Листя на деревах пожовкло й почало 

опадати.

«Час готуватися до зими», – вирішив маленький Їжачок. 

Неподалік росла дика яблуня, на якій було багато стиглих 

соковитих яблучок. А біля підніжжя яблуні після дощу 

виросли ароматні грибочки. Назбирав Їжачок фруктів і 

грибів, наносив у нору. Подумав: «Я зробив багато 

запасів, нам з мамою вистачить на всю зиму».

Побачила Їжачиха синочкові запаси, похвалила його, але 

сказала: «Нам, їжакам, запаси на зиму ні до чого, адже 

ми впадемо в зимову сплячку й спатимо до приходу 

весни. Давай краще поділимося їжею з тими, хто взимку 

не спить — з нашою сусідкою Білочкою».

Руденька Білочка дуже зраділа гостинцям.

СЬОГОДНІ ЧИТАЛИ КАЗОЧКУ ПРО ЇЖАЧКА,

 ПРОЧИТАЙТЕ ЇЇ ЩЕ РАЗ, ДІТКАМ СПОДОБАЛАСЬ)




РИМУВАЛИ ЧИСЛА, ПОГРАЙТЕ ВДОМА.


7   12   46

48   3   06

33   1   102

8   30   32

НАША ПЕРША ЕКСКУРСІЯ!!!
ДИВИЛИСЯ МУЛЬТФІЛЬМ ПРО СПРАВЖНЮ ДРУЖБУ " МАНУ"

 ЗГАДАЄМО 1 ВЕРЕСНЯ)))))

Наші поробки!!! Весело проходять уроки, під час яких діти творчо працюють!!!!

Шановні , батьки, триває тиждень " МОЄ ДОВКІЛЛЯ"
Ми досліджували шкільний дворик. ходили на екскурсію у шкільний музей тварин.
Сьогодня наша перша екскурсія у кінотеатр. Будемо, разом з героєм мультфільму, відправляти пташок у вирій.

                                  Казкова осінь

Жили-були чотири пори року: Літо, Осінь, Зима та Весна. Зима була морозною та сніжною, Літо — яскравим та різнобарвним, Весна — квітучою та голосистою. А якою ж була Осінь?

А Осінь була казковою. В Осені було три дивовижних предмета: шапка-невидимка, килим-літак і чоботи-скороходи.

Коли наступала Осінь — цього ніхто не знав, вона завжди приходила в шапці-невидимці.

Коли вона розкидала золоте листя? Цього теж ніхто не бачив. У темний час доби Осінь сідала на килим-літак, а до ранку всі парки, сквери, алеї були засипані золотим листям.

Коли вона відправляла перелітних птахів додому? Це теж було невідомо, тому що Осінь одягала свої чоботи-скороходи та скликала птахів так рано, коли ще не з’являлася навіть роса.

За те, що Осінь була такою казковою, її полюбили діти. Вони запросили її на свято Осені. Осінь прийшла на свято в золотому вбранні та обдарувала дітей урожаєм: ароматним хлібом, солодкими ягодами та рудою морквиною.

ПРОЧИТАЙТЕ З ДІТКАМИ ЩЕ РАЗ КАЗОЧКУ!!!!!!

Вчили на уроці.
 НЕЖИВА ПРИРОДА - це СОНЦЕ, МІСЯЦЬ, ЗЕМЛЯ, повітря, вода , небо.
ЖИВА ПРИРОДА - Рослини, тварини, людина.

Шановні , батьки, розпочався новий тиждень, який ми присвячуємо ДРУЖБІ!!!!

1.Починайте з себе

По-перше, треба розібратися, чому саме у вас немає друзів. Можливо, ви надто сором’язлива та невпевнена в собі людина, чи навпаки– зухвала та невихована? Знайдіть свої позитивні й негативні риси й навчіться ними користуватися.

2.Шукайте нові знайомства

Якнайменше проводьте часу вдома. Якщо є можливість вийти прогулятися, чому б нею не скористатись? Ходіть у парки, кафе, сквери. Прихопіть із собою свого собаку,так у вас з’явиться можливість зустріти людину, що зацікавиться вашою тваринкою і,можливо, першою заведе розмову. Брати собаку із собою не обов‘язково, це може бути навіть звичайна книга. Таким чином, ви знайдете собі друга, чиї інтереси будуть сходитися з вашими.

3.Робіть перші кроки

Не факт, що незнайомець сам підійде до вас, як сказано у попередньому пункті. Іноді треба і самому проявляти ініціативу. Головне- не соромитися і залишатись собою. Просто заговоріть. Зрештою, що ж поганого з вами через це може статися?

У відносинах потрібно не тільки брати, але й віддавати. Якщо ви сподіваєтесь на довіру й чесність від свого друга, то вмійте ділитися цим.Не вважайте, що все відбудеться само собою. Проявляйте активність, запрошуйте людей в гості, пропонуйте прогулятися, і ви здивуєтеся, як багато людей захочуть підтримати вашу ініціативу.

4.Не нав’язуйтесь

Дуже важливо не перестаратися з третьою порадою й вміти відрізняти ініціаторство від нав’язливості. Пам’ятайте про те, що у кожної людини має бути власний простір і час, який вона не зобов’язана витрачати лише на вас.

5.Кажіть “так”!

Коли хтось вас кудись запрошує – погоджуйтеся! Спробуйте вибратися з дому і почати заводити нові знайомства. Навіть якщо конкретно ця особа не викликає у вас інтересу, вона може познайомити вас з іншими людьми, що можуть бути цікавими для вас. Ходіть на вечірки, концерти та інші зустрічі для нових знайомств.

6.Навчіться слухати

Якщо ви побачили в людині цікавого співрозмовника, швидше за все, вам буде що розповісти, але не забувайте, що дружба – процес взаємний. Тому не думайте лише про себе і власні інтереси, обов’язково поважайте співрозмовника й дайте йому змогу поділитися думками й уважно, не перебиваючи, вислухайте.

7.Використовуйте Інтернет

Якщо зі знайомствами у реальності біда, спробуйте Інтернет-спілкування. У мережі безліч сервісів, що слугують саме для пошуку нових товаришів.

Якщо ви знайомитесь онлайн, не забувайте про правила етикету в мережі:

-зробіть свій профіль приємним для перегляду. Приберіть пости та знімки, через які ви можете здатися гірше, ніж є насправді;

-пишіть грамотно, використовуйте знаки пунктуації;

-не зловживайте смайликами, знаками оклику і прописними буквами;

-не сперечайтеся через дрібниці, поважайте точку зору співрозмовника;

-будьте ввічливі.

Якщо ваше спілкування з віртуального світу перейде в реальний (а саме цього ви і хочете, чи не так?), то вам стануть у нагоді всі попередні та подальші поради, щодо спілкування оффлайн.

8.Станьте постійним відвідувачем

Це може бути місцева кав’ярня або магазинчик на сусідній вулиці. Заговоріть з людьми, яких ви часто бачите і вже впізнаєте.Почніть зі звичайного “привіт”. З’являйтеся регулярно на зустрічах письменників, якщо цікавитесь літературою, ходіть на вечори живої музики, відвідуйте спортивні зали, ресторани, парки, ринки та інші заклади, що мають популярність. Ставши постійним відвідувачем, ви обов’язково когось зацікавите.

9.Не впадайте у відчай, якщо зазнаєте невдачі

Не переживайте, якщо нові знайомі втрачають до вас інтерес, чи навпаки- вони вам більше не цікаві. Можливо, ви зустріли не тих людей, або в чомусь помилились. Аналізуйте досвід і продовжуйте шукати.

10.Завжди залишайтесь собою

Не соромтеся своїх інтересів. Повірте ви зможете знайти людину, що розділить з вами ваші захоплення.Так ви нікого не обдурите при знайомстві і не розчаруєте, коли вас впізнають ближче. Не намагайтеся бути тим, ким ви не є. Залишайтеся самим собою.

Скористайтеся цими порадами і запевніться в тому, що вони дійсно працюють. Пам’ятайте, що секрет дружби простий – треба бути відкритим для неї!

1 вересня 1-В класу