Думаєте цей день стосується лише любителів настільного тенісу чи спорту? А от і ні.

Наприклад, у цей день можна написати побажання колегам, друзям чи рідним такого змісту: «Нехай настрій завжди стрибає, як тенісний м'ячик з боку хорошого в сторону відмінного» або «бажаю обережних і впевнених рухів, як у найкрутіших тенісистів». 

Тож сьогодні, у Всесвітній день настільного тенісу ми висловлюємо усім кожному саме такі побажання. 

І на честь такого свята пропонуємо декілька цікавинок про цей вид спорту.
 Професійні гравці з настільного тенісу рухаються так швидко, що за ними іноді неможливо встежити. Професіонали працюють блискавично й за хвилину кожен з них завдає до 120 – 150 ударів, це по 2 – 2,5 на секунду.

 Протягом півтора десятка років настільний теніс і пінг-понг вважалися різними іграми, і у них існували різні спортивні асоціації. Виникла ця плутанина через суперечки про авторські права на назву «пінг-понг». Але у 1901 році обидва цих види спорту, по суті абсолютно однакових, остаточно об'єдналися, і зараз їх назви є синонімами.

 З 1988 року настільний теніс офіційно входить до програми літніх Олімпійських ігор. При цьому золоті медалі кожен раз виграють спортсмени або з Південної Кореї, або з Китаю, оскільки в цих країнах пінг-понг особливо популярний. Винятком став швед Ян-Уве Вальднер – колишня «перша ракетка» світу і єдина людина не з цих двох країн, яка виграла золото в цьому виді спорту на Олімпійських змаганнях.